Створено: 21 листопада 2017 Автор: Наталія Дякова

В Україні спостерігається порушення гарантій адвокатської діяльності, передбачених профільним законом. А норми Кримінального процесуального кодексу, в яких ідеться про змагальність процесу та рівні права прокурора й адвоката, залишаються декларативними.

 

Гарно написано, та не дуже працює…

Така  ситуація непокоїть не тільки вітчизняних правників, а і європейську професійну спільноту. До її обговорення неодноразово вдавалися на другій міжнародній конференції «Права та обов’язки адвоката під час слідчих дій», організованій Національною асоціацією адвокатів України та Радою правничих та адвокатських товариств  Європи (ССВЕ).

Лідія Ізовітова – голова НААУ, серед порушень, назвала незаконні вручення підозр, обшуки, відповідність адвокатів із клієнтами. Вона також зазначила, що на рівні законодавства обмежуються самоврядні функції адвокатури. Змінами до Бюджетного кодексу прописали, що держава регулює розмір адвокатських внесків, та визначили, на що вони повинні витрачатися. Крім того, Л.Ізовітова вважає порушенням прав адвокатів спроби провести зміни до закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» «у тіньовий спосіб». «Ми будемо піднімати всіх, хто стане на захист адвокатури», — сказала вона.

Член комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності при НААУ Артем Захаров відзначив, що в чинному законі про адвокатуру права й гарантії прописані добре. Однак відповідні норми не виконуються на практиці. Що ж стосується КПК, то на думку правника, він містить певні прогалини, зокрема в частині оскарження підстав проведення обшуків та їх результатів. «Звичайно, ми дійдемо в таких справах до Європейського суду з прав людини. Але дієвих механізмів для захисту прав під час обшуку для оскарження відповідних дій просто немає», — говорить правник.

До того ж, у кримінальному процесі відсутня справжня змагальність сторін. Наприклад, згідно з новим КПК адвокати отримали повноваження збирати докази. Однак, коли до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до речей звертається Генеральна прокуратура чи Національне антикорупційне бюро, вони дістають дозвіл наступного дня. Натомість адвокат може чекати півроку, після чого доступ уже втрачає сенс.

Також названі й інші питання, що непокоять професійну спільноту. Є проблема з допуском адвоката до кримінального провадження. На думку А.Захарова, тут не повинні прийматися рішення представників держави. Адже це безумовне право адвоката, навіть якщо на той час немає угоди з клієнтом. Натомість сьогодні існує багато випадків, коли адвокатів не допускають до підзахисних, вимагаючи якихось документів.

Практично без реакції

Європейські колеги шоковані таким станом речей - про це розповідає керівник секретаріату Ради адвокатів України (секретаріату НААУ) Вадим Красник . Адже в них таких порушень майже немає. Коли європейці, знаючи, що під час обшуку в адвоката повинен бути присутній член ради адвокатів регіону, дізнаються, що його не запросили або почали процесуальні дії без нього, вони не розуміють, як таке можливе.

До  НААУ надходять численні звернення адвокатів щодо порушення їхніх прав під час обшуків, затримань тощо. Асоціація вивчає кожен конкретний випадок, також відповідні доповіді надсилалися ССВЕ. Європейці були вражені й готували листи до Президента України, Генерального прокурора, міністра внутрішніх справ, де звертали увагу на необхідність негайного виправлення ситуації.

Та на жаль, належної реакції не було. Як у минулому році, так і в поточному ССВЕ отримала відповіді, що її звернення зафіксовані, і на цьому все.

Також,  В.Красник зазначив, що європейським країнам не властиве дублювання норм щодо гарантій адвокатської діяльності в різних законах. Адже в правовій державі всі органи виконують норми всіх законів. Однак наші слідчі, інші правоохоронці чомусь визнають тільки процесуальне законодавство й не хочуть дотримуватися закону про адвокатуру. Тому вже самі адвокати вирішили, що на професійні гарантії звертатимуть більше уваги, якщо їх записати в КПК.

Щодо Конвенції

Франсуа Мойзе - член постійної делегації ССВЕ в ЄСПЛ також визнав, що законодавство щодо гарантій адвокатів в Україні застосовується незадовільно. Разом з тим ми повинні дотримуватись і міжнародних правових актів, їх норм і принципів.

Ще зауважив він, що на міжнародному рівні немає загального закону, який захищав би права адвокатів. Однак у цьому питанні слід орієнтуватися, зокрема, на декларацію Конгресу ООН щодо основних принципів, які стосуються ролі юристів, прийняту в Гавані 7 вересня 1990 року. Цей документ «м’який», однак визначає деякі принципи роботи правників. 

Також  важливим документом є - рекомендації Комітету міністрів державам — членам Ради Європи від 25.10.2000. Їх зміст дещо відрізняється від згаданого акта про свободи юристів. Однак у ССВЕ вважають, що нині на часі розроблення конвенції про адвокатуру. Відповідні пропозиції рада вже надіслала до РЄ.

Залишається розраховувати, що все-таки в січні наступного року звіт щодо проекту розгляне Парламентська асамблея РЄ, і на його основі вже буде розроблятися конвенція. Також її мають підписати всі країни — члени РЄ.

 Три  основні причини необхідності такого документа назвав Ф.Мойзе. По-перше, адвокати відчувають певний тиск із боку органів влади. По-друге, рекомендації КМРЄ від 2000 року не відповідають вимогам сучасності, зокрема, з того часу змінилася практика Європейського суду з прав людини, яка вимагає конкретного визначення ролі адвоката. По-третє, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод передбачає певні гарантії для захисника, але не містить механізмів застосування цих гарантій.

Які  принципи?

Самого проекту конвенції поки що немає, однак є певні принципи, на базі яких готуватиметься документ. Вони взяті з рекомендацій 2000 року, але ССВЕ вважає, що треба змінити їх послідовність. Найголовнішим принципом є забезпечення адвокатської таємниці. Другий — свобода професійної діяльності.

Так як адвокатам гарантуються певні права, на них покладаються й певні обов’язки. Передусім захисники зобов’язані забезпечити таємницю клієнта, повинні бути й дисциплінарні заходи. Але до такої відповідальності має притягати виключно професійний орган, також необхідно забезпечити механізм оскарження рішень останнього. Існує й принцип про правову освіту. «Ці принципи чудові для основи конвенції», — зауважив Ф.Мойзе й додав: держави повинні давати гарантії адвокатам і асоціаціям, що передбачено в документі ООН і що потрібно записати в конвенції.

У свою чергу третій віце-президент ССВЕ Ранко Пеликарич наголосив, що український закон про адвокатуру гарний, але часто порушується. Він порадив НААУ активніше захищати права адвокатів, бо якщо вони охоронці прав, то асоціація «охоронець охоронців».

Краще не зволікати

Так вважає Л.Ізовітова, та запропонувала для подолання внутрішніх проблем не чекати, коли буде прийнято конвенцію про права адвокатів, оскільки, за її словами, чинності документ може набрати років через п’ять. Нині ж принципи, висвітлені в доповіді для ПАРЄ, необхідно врахувати в проекті нового закону про адвокатуру. Це дало б можливість показати, що Україна сповідує європейські принципи й першою зробила кроки до реалізації майбутньої конвенції.

Хоча, якщо остання запрацює через п’ять років і в чомусь суперечитиме нашому закону, доведеться проводити ще одну реформу. Тому НААУ попросила ССВЕ поділитися всіма напрацюваннями щодо цього питання.

Покладаються надії на те, що за новий закон про адвокатуру парламент проголосує до кінця року. Та якщо сьогодні нехтується чинний, то чи будуть правоохоронці дотримуватися нового?

Наголошувалося  під час заходу, що зовсім недавно працює кваліфікаційно - дисциплінарна комісія прокурорів, до якої можна надсилати відповідні скарги. А рішення самої комісії можна оскаржити у Вищій раді правосуддя. Одна  така скарга вже надійшла до неї.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

ОСТАННІ НОВИНИ