Створено: 27 травня 2016 Автор: Євгенія Гордієнко

Згідно ст. 46 Закону України ,,Про національну поліцію’’ застосування вогнепальної зброї є найбільш суворим заходом примусу.

Дана стаття містить положення про допустимість застосування вогнепальної зброї без попередження та у виняткових випадках. 

Застосування вогнепальної зброї без попередження допускається:
1) при спробі особи, яку затримує поліцейський із вогнепальною зброєю в руках, наблизитися до нього, скоротивши визначену ним відстань, чи доторкнутися до зброї;
2) у разі збройного нападу, а також у разі раптового нападу із застосуванням бойової техніки, транспортних засобів або інших засобів, що загрожують життю і здоров’ю людей;
3) якщо особа, затримана або заарештована за вчинення особливо тяжкого чи тяжкого злочину, втікає із застосуванням транспортного засобу;
4) якщо особа чинить збройний опір;
5) для припинення спроби заволодіти вогнепальною зброєю.
Поліцейський уповноважений у виняткових випадках застосовувати вогнепальну зброю:
1) для відбиття нападу на поліцейського або членів його сім’ї, у випадку загрози їх життю і здоров’ю;
2) для захисту осіб від нападу, що загрожує їхньому життю і здоров’ю;
3) для звільнення заручників або осіб, яких незаконно позбавлено волі;
4) для відбиття нападу на об’єкти, що перебувають під охороною, конвої, житлові та нежилі приміщення, а також звільнення таких об’єктів у разі їх захоплення;
5) для затримання особи, яку застали під час учинення тяжкого або особливо тяжкого злочину і яка намагається втекти;
6) для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожують життю і здоров’ю людей і (або) поліцейського;
7) для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров'ю людей і (або) поліцейського.
Тобто, реформування правоохоронних органів наділило поліцейських більшими підставами використання зброї, в порівнянні зі колишніми міліціонерами. Позитивним є те, що новий закон конкретизував випадки застосування вогнепальної зброї.
Нововедденям є те, що поліцейський вправі відкрити вогонь відразу після того, як затримуваний почав йти в сторону поліцейського, а також якщо у поліцейського виникла підозра у скоєнні тяжкого або особливо тяжкого злочину. Самим цікавим є те, що Закон не конкретизує якого саме злочину.
Питання попередження застосування вогнепальної зброї поліцейським залишається актуальним, оскільки прийнятий закон скасовує і усталений порядок, на який неодноразово скаржилися самі правоохоронці - обов'язковий постріл у повітря. Закон дозволяє поліцейському, перед тим як відкрити вогонь, просто попередити про таку можливість.
Зникла із закону статутна і трохи суперечлива вимога "негайно і письмово" повідомити про застосування зброї. В "Законі про національну поліцію" фігурує лише норма "негайно повідомити", при цьому коло осіб, яких необхідно було поставити до відома, теж змінився.
Актуальним лишається питання, якщо від кулі поліцейського потерпіла невинна людина. Які дії будуть проводитися у даному випадку? «В кожному випадку проводиться спеціальне розслідування, і не лише поліцейське, але й прокурорське»- зазначає Олег Мартиненко, який являється правоохорнцем з 20-річник стажом.
Отож, у кожному конкретному випадку буде перевірятись ряд питань для доведення чи має подія винятковий характер.

 

 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

ОСТАННІ НОВИНИ