Створено: 28 травня 2015 Автор: Ірина Троцька

Такого висновку дійшов Верховний Суд України у справі № 6-71цс15, переглядаючи рішення попередніх інстанцій за позовом до банку про стягнення вкрадених коштів клієнта банку з картки.

Справа стосувалась викрадених коштів з картки чоловіка, який зазначав, що 17 вересня 2012 року з його платіжної картки, виданої одним з банків України, у м. Бангкок Королівства Таїланд було знято грошові кошти у розмірі 2 417,88 доларів США, про що йому стало відомо з смс-повідомлень. Посилаючись на те, що у момент зняття вказаних коштів він перебував в Україні, сам кошти зі своєї картки не знімав та не уповноважував будь-яких осіб вчиняти такі дії, позивач просив суд задовольнити позов та стягнути вказані кошти з відповідача.

Чоловік звернувся до відповідача із заявою про блокування та видачу нової картки, а також подав заяву про незгоду з транзакцією і просив про повернення йому коштів.
Суди першої інстанції, з висновками якого погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, відмовив у задоволенні такого позову, посилаючись на те, що операції щодо зняття з платіжної картки
позивачем спірної суми супроводжувались правильним вводом ПІН-коду вказаної картки, а умовами договору від 5 лютого 2010 року передбачено обов'язок позивача щодо нерозголошення даного ПІН-коду, що виключає можливість задоволення позову про стягнення з банку на користь позивача спірної суми.
ВСУ з такими висновками не погодився, оскільки згідно законодавства користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред’явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Тому суд при перегляді попередніх рішень вказав на відсутність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, та вказав на відсутність вини позивача як підставу цивільно-правової відповідальності.

Таке рішення зобов’язує банки зі своїх коштів повертати клієнтам гроші, вкрадені з їхніх карток, якщо немає доказів, що клієнти самі спровокували крадіжку своїми діями або бездіяльністю.
Рішення викликало неабиякий резонанс, адже шахрайство може піти у «зворотній бік», так як тепер можливі варіанти інсценування удаваного викрадення грошей заради такої компенсації.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

ОСТАННІ НОВИНИ