Створено: 10 лютого 2015 Автор: Аліна Стовба

Передбачено проектом №2055 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питання примусового виконання мирової угоди”, народного депутата від БПП Владислава Голуба.

В проекті закону передбачено, що мирова угода, затверджена відповідною ухвалою суду, підлягає примусовому виконанню у разі невиконання умов мирової угоди у добровільному порядку.
Дійсно, наразі, існують суттєві прогалини законодавства України щодо виконання мирових угод, які знецінюють значення та сутність укладання мирових угод, як інструменту врегулювання спору.
Чинний Цивільно-процесуальний кодекс України в ст..175  передбачає можливість укладання мирових угод та визначає основні моменти, на які суд повинен звернути увагу для визнання такої угоди. А саме, перевірити наявність повноважень осіб, які укладають угоду, роз ’яснити сторонам їх права, обво ’язки та наслідки укладання угоди і перевірити її законність.Далі суд постановляє ухвалу про закриття провадження по справі.
На перший погляд укладаннія такої угоди є вигідним для всіх сторін судового процесу. Позивач отримує угоду, затверджену судом, а суддя звільняється від обов’язку вирішувати справу по суті та виносити відповідне рішення, а також зникає ймовірність скасування цього рішення апеляційною та касаційною інстанцією.
Але, на практиці, затвердження такої мирової угоди судом та закриття провадження по справі не є підставою для примусового виконання рішення. Тобто у разі, якщо після спливу строків виконання передбачених мировою угодою, одна з сторін не виконала умови угоди, потрібно знов звертатися до суду і в судовому порядку оскаржувати дії/чи бездіяльність недобросовісної сторони.
Отже, зміни передбачені законопроектом №2055 є дійсно актуальними та значно спрощують процедуру примусового виконання мирових угод.
Якщо даний закон буде схвалений Верховною Радою України він набирає чинності з 1 квітня 2015 року.  

Додати коментар


Захисний код
Оновити

ОСТАННІ НОВИНИ