Створено: 14 березня 2014 Автор: Super User

«Давати нужденному, виставляючи себе на показ,
 не дуже добре, але делікатно не дати нічого, не значно краще» 
П’єр Дак.


Всім добре відомо, що благодійність – це добровільна особиста або майнова підтримка тих, хто її потребує, без власної вигоди чи корисливості. Але чому люди допомагають іншим? Звичайно, однією із причин є гуманізм, але це ж не все. Для організації благодійництва як суспільного процесу, який реально може допомогти тяжко хворим, сиротам, людям, які потрапили у скрутні життєві обставини, всім, хто потребує допомоги і підтримки, необхідний цілеспрямований менеджмент. Саме тому, я вважаю, що проблема благодійності на сьогоднішній день є дуже актуальною і має безліч невирішених питань.

Білий птах з чорною ознакою. По-перше, чому люди займаються благодійністю? Основною причиною є любов до ближнього, себто гуманізм. Кожен розуміє, що завтра може потрапити в таку ж ситуацію, як і бенефіціар. Однак останнім часом люди не довіряють благодійникам і тим, хто просить про допомогу, тому що, на жаль, на сьогоднішній день, особливо в Україні та Росії, є поширений заробіток на чужому горі. В Інтернеті існує безліч неправдивих сторінок, які просять про допомогу, а насправді просто «викачують» гроші. Так, наприклад, в соціальній мережі «ВК» існує сторінка Васі Бондарчука, який просить про допомогу хлопчику, діагноз якого – синдром Аарського-Скотта. Цей хлопчик справді живе на Вінниччині і йому потрібна допомога. В кінці посту Василь пише контактні дані батьків і номер WM-гаманця. WM-гаманець належить Бондарчуку Василю, батьки хворого про це не знають. Усі кошти, які могли б врятувати дитину, Василь витратив на власні потреби. На жаль, заробіток на чужому горі є дуже поширений в Україні.
Також один із видів шахрайства – це створення фіктивних благодійних організацій. Тобто, реєстрація благодійної організації, яка насправді не виконує свої обов’язки, або виконує їх частково. На превеликий подив для мене, до таких організацій відноситься «Від серця до серця». Була знайдена інформація, що ця організація збирала кошти для дітей хворих на діабет, щоб закупити інсулінові помпи, але благодійний фонд вимагав підписання договору батьків із компанією «Перфект трейдинг груп» про сплачування щомісячного внеску по 1335 гривень. В разі невиконання цієї умови помпи повинні були повернути благодійникам. Тобто, це був продаж інсулінових помп, можливо по зниженій ціні, але продаж. Якщо це продаж, то ця організація повинна називатись не благодійницькою, а комерційною.
Вовк у шкурі ягняти. По-друге, як держава підтримує благодійні організації в Україні? Взагалі за своєю суттю благодійність не може нашкодити суспільству так, як є однією із суспільних цінностей, тобто породжує взаємодопомогу, доброчинність і т.д. Як всім відомо 13 червня 2013 року Міністерство юстиції України оприлюднило Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Проаналізувавши цей документ та статті журналістів «Української правди», «Корреспондент», можна сказати, що український уряд не сприяє розвитку благодійності в Україні, а навпаки пригальмовує цей процес. Замість того, щоб удосконалити законодавче регулювання благодійної діяльності, влада створила ряд перешкод. Так, наприклад, згідно із цим законопроектом громадянин, який жертвує більше коштів, ніж п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів – 850 гривень – повинен укладати письмовий договір та посвідчувати його в нотаріуса. Зрозуміло, що внаслідок цього кількість благодійників значно зменшилась. Також, для підтвердження того факту, що український уряд не достатньо прикладав зусиль для розвитку благодійності в Україні, я наведу приклад із життя киянки Олени Черньонок. Протягом чотирьох із половиною місяців вона збирала 120 тисяч доларів на операцію в Ізраїлі. Її діагноз - «мієлодиспластичний синдром». Таку операцію роблять лише за кордоном, тому на державні кошти вона навіть не розраховувала. Завдячувати цьому досягненню, Олена може лише своїй активності та допомозі друзів, які звертались у ЗМІ та благодійні організації. Наприкінці червня, на її сторінці з’явилась фраза: «Вперше в житті мені в голову приходить думка, що я не хочу жити в Україні». Це було пов’язано із оподаткуванням. Вона була змушена виплатити 17% від суми, тобто 27200 доларів. Зрозуміло, що після такого ніякої поваги до уряду мати не захочеться. На превеликий жаль, така ситуація відбулась не тільки із Оленою Черньонок.
По всій Україні працює безліч «тіньових» благодійних організацій. Вони не грабують людей під виглядом благодійництва. Ні, вони працюють так, як і всі інші, але через великі оподаткування змушені робите це в «тіні». Павло Новіков, засновник консалтингової компанії в галузі благодійності бізнесу «Charity Tuner», співпрацює із різними неурядовими та благодійними організаціями. Він повідомляє, що порахувати реальну кількість організацій та грошей, які збираються на благодійництво просто неможливо, тому що близько 65% - приходять нелегально. Крім того, підприємства, які займаються комерційною діяльністю, сплачують податки, але лише 4% із них вони можуть відправити на благодійництво. Це дуже низький показник. Через це в Україні благодійництво практично не розвивається. Саме через це Україна знаходиться на 102 місці в світі за благодійністю.
Голуб миру. По-третє, чому благодійні організації з-за кордону допомагають українцям? Однією із причин, на мою думку, це розуміння проблеми з боку уряду. Уряд в ЄС та США намагається якнайбільше посприяти розвитку благодійності. 95% підприємців в Європі віддають свої власні кошти на благодійність, незважаючи навіть на відсутність пільг щодо оподаткування. Крім того, в країнах Європи та США велика частина податків іде на благодійництво: в Німеччині – до 20%, в Ірландії – до 50%, у Литві – до 15%, а в Україні – 4%. Висновки на лице. Благодійність за кордоном на такому високому рівні, що вони допомагають не тільки в середині своїй держави, а й взагалі по всьому світу. Останні 4 місяці для України – були справжнім пеклом. Протягом цих подій постраждало більше тисячі людей, померло близько сотні, міста частково розвалені. Для того, щоб відбудувати країну потрібні кошти. США та ЄС повідомили, що збираються надати допомогу: «Протягом 2014-2015 років на розбудови держави буде надано Україні близько 35 мільярдів доларів».
Хочеш зробити добро – зроби не подумавши, хочеш зробити зло – подумай… Взагалі сенс благодійності полягає в тому, що ти надаєш комусь допомогу і не розраховуєш на грошову винагороду чи користь для себе. Тому цю галузь потрібно розвивати. Щодо перспектив розвитку благодійності в Україні оптимізму додає активна діяльність молоді, старшокласників та дітей в даному напрямку. Так у Рівному започаткований і діє проект «Діти дітям», в рамках якого скриньки для благодійних пожертв передають із рук в руки. Діти передають власні заощадження кишенькових грошей. В моїй рідній Сп.Ш № 15 традиційними є збори іграшок, дитячих речей, солодощів, тощо для дітей та людей, які потребують допомоги. Проводяться різні заходи для збору коштів тим, хто потребують термінових операцій. Наприклад, Андріївський ярмарок, на якому учні в цьому році продавали домашню випічку та інші страви, а зібрані кошти були перераховані Кисілю Тимофію на лікування. Крім того учні Сп.Ш № 15 проводили в 2012-2013 роках добровільні, безкоштовні тренінги з метою популяризації проблем ВІЛ/СНІД та торгівлі людьми. Таким чином волонтерська діяльність дітей стає першим кроком до благодійності.
Отже, благодійність потребує розвитку. Вона сприяє покращенню життя суспільства, зменшує кількість хворих, бідних, тих, хто потребує допомоги. Благодійність потрібна в світі. Уряд повинен сприяти її розвитку і тоді більше людей стануть щасливими.

* Підготував по відкритих джерелах
Учень 11 класу Рівненської спеціалізованої Школи І-ІІІ ступенів № 15
Іван Луцюк

Додати коментар


Захисний код
Оновити

ОСТАННІ НОВИНИ