Створено: 09 жовтня 2014 Автор: Микола Луцюк

За попереднім узгодженням з адміністрацією інтернет-видання «Закон і Бізнес», ми публікуємо на нашому сайті бліц-інтерв’ю Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України Валентина Загарії.
ВКДКА не збиралася на засідання протягом 2 місяців, що є для «дисциплінарників» незвичною практикою. Виною такої перерви в роботі, як уважає голова комісії Валентин ЗАГАРІЯ, стало не небажання колег працювати, а певні процедурні моменти, зокрема неузгодженість із Радою адвокатів у поглядах на регламентне питання. У бліцінтерв’ю для «ЗіБ» Валентин Миколайович розповів про результати перемовин з РАУ, відмінності між старою та новою редакціями Регламенту, а також про фантастичний сценарій розвитку подій щодо подальшої роботи комісії.

 

«На жодному засіданні ВКДКА не було такого представницького складу»

— Валентине Миколайовичу, після прийняття РАУ на своєму липневому засіданні Регламенту ВКДКА в новій редакції робота комісії фактично заблокувалася на 2 місяці. Чи були, на вашу думку, у ради підстави для прийняття Регламенту ВКДКА?

— Питання дуже спірне та вкрай неприємне. Дійсно, комісія не працювала з червня до вересня. Яка вийшла історія? Відомо, що у квітні в Одесі пройшов позачерговий з’їзд адвокатів. Ми спочатку отримали лист від Національної асоціації адвокатів за підписом керівника секретаріату. Документ містив витяг із протоколу з’їзду, яким ВКДКА сповістили про внесення певних змін до положення про комісію. Здебільшого йшлося про непринципові редакційні правки. Та найголовніша річ — це зміна п.7.2 положення (стосовно того, що Регламент ВКДКА затверджується РАУ).

Згідно з тією редакцією положення, яка була ухвалена з’їздом адвокатів у листопаді 2012 року, Регламент ВКДКА затверджується самою комісією на першому її засіданні, що й було зроблено. 18.01.2013 до цього Регламенту були внесені зміни, й ми благополучно працювали за даним документом майже півтора року.

Дорікнути, що ВКДКА не працює, ніхто не міг. Чим продиктовані ці зміни? Я не знаю та не розумію. З’їзд, як найвищий орган адвокатського самоврядування, безсумнівно, має повноваження змінювати положення про ВКДКА. Все було б просто, аби не один нюанс.

Згідно з витягом із протоколу, на з’їзді зареєстровано 286 делегатів, з них 247 представляли 25 конференцій адвокатів регіонів, 8 — резервних, 31 — кооптованих. Видано 282 мандати, з яких 251 — обраного делегата, 31 — кооптованого. Тобто стандартний протокол. Але з’ясувалося, що за затвердження в підготовленій редакції змін до положення про ВКДКА віддали голос 104 делегати, проти — 4, утрималося — 0. Отже, у голосуванні взяло участь 108 осіб.

Згідно із законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення з’їзду приймаються шляхом голосування більшістю голосів делегатів, які беруть участь у з’їзді. Не ми, сам з’їзд установив, що в ньому бере участь 251 делегат, обраний на конференціях. Відповідно, більшість становить 126, а в голосуванні брало участь тільки 108 осіб.

Тож або має місце помилка, або рішення не прийняте.

Далі. 4—5 липня цього року РАУ приймає новий Регламент ВКДКА, на підставі цих самих змін, ухвалених на з’їзді, уважаючи, що рішення з’їздом було прийняте. Безумовно, ВКДКА як орган адвокатського самоврядування повинен виконувати рішення РАУ. Однак виникає запитання: чи правомочна була рада приймати рішення на основі, скажемо так, неприйнятого рішення з’їзду? Цьому питанню було присвячено засідання комісії, яке відбулося 26 вересня.

— Чи вдалося на цьому засіданні налагодити конструктивний діалог з РАУ? До якого рішення дійшли?

— Ми спеціально запросили представників РАУ, були Лідія Ізовітова, два її заступники — Катерина Коваль та Валентин Гвоздій, секретар ради Павло Гречківський. Крім того, була присутня голова Вищої ревізійної комісії адвокатури Ольга Дмитрієва та головуючий на квітневому позачерговому з’їзді адвокатів Олег Купрієнко.

На жодному засіданні ВКДКА ніколи не було такого представницького складу. Тож питання щодо Регламенту виявилось украй важливим. Більше того, наскільки мені відомо, ВРКА опинилась у схожій ситуації: затверджено новий склад комісії, цей склад було збільшено, і рішення також було прийнято приблизно такою ж кількістю голосів делегатів.

Та, на жаль, дійти порозуміння не вдалося. ВКДКА отримала оригінал протоколу з’їзду, в якому нічого нового ми не побачили. Крім того, отримали пояснення головуючого, в яких він, серед іншого, сказав, що деякі люди, які були присутні в залі, не брали участі в голосуванні. Із цього приводу О.Дмитрієва резонно зауважила, що, коли люди не голосують, вони вважаються такими, що утрималися. Відповідно, якщо в протоколі зазначається, що утрималося 0 осіб, проголосувало «за» 104, «проти» — 4, це означає, що в залі було 108 осіб. Тобто не було кворуму не то що для прийняття рішень, а навіть для голосування.

Що ми маємо на виході? Після дискусії представники РАУ залишили залу засідань комісії. ВКДКА намагалася прийняти рішення стосовно того, що робити далі. Адже ми мали розглядати скарги, у порядку денному було близько 15 питань… Однак члени ВКДКА не зійшлись у думці, яким Регламентом комісія має керуватись у своїй роботі.

«Я був би радий, якби хтось із адвокатів оскаржив рішення ради або з’їзду»

— За яким Регламентом ВКДКА працює нині?

— Питання. І в кінці три крапки. Наразі комісія не працює за жодним Регламентом. Ми керуємося законом «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і положенням про ВКДКА. Більше того, є розуміння того, що, який би Регламент не використовувався, будь-яке наше рішення може бути маніпулятивно використане та оскаржене в судовому порядку. І неважливо, новий регламент чи старий, — підстави для оскарження будуть в обох випадках.

Тому наразі має місце своєрідне блокування роботи ВКДКА. Аби прийняти те чи інше рішення, необхідно 16 голосів. Приблизно 20-ма голосами було прийнято рішення відкласти засідання через те, що члени комісії не дійшли згоди в «регламентному» питанні.

З одного боку, як я вже казав, виникає запитання: чи правомірно рада прийняла рішення? З другого — ми зобов’язані виконувати рішення РАУ. Тим більше що воно не оскаржене в судовому порядку. Питань більше, ніж відповідей. Скажу відверто: я був би радий, якби хтось із адвокатів оскаржив рішення ради або з’їзду в цій частині. Тоді б ми змогли встановити істину та повернутись у спокійне русло.

— Тобто наразі у вас відсутня будь-яка інформація стосовно наявності в судах позову із цього питання?

— Швидше за все, такого позову немає. Адже в будь-якому випадку ВКДКА була б залучена як третя сторона. Чесно кажучи, комісії не хотілося б звертатися до суду з позовом проти РАУ. Це був би вкрай поганий прецедент. Думаю, це неправильно, коли органи адвокатського самоврядування з’ясовують стосунки в суді. Але, якщо ситуація загостриться, я не виключаю різних сценаріїв розвитку подій.

Звісно, ідеальний варіант, якби рада зібралася та скасувала прийнятий Регламент ВКДКА. Він нічого корисного не приніс, лише заблокував роботу комісії на тривалий час.

— До речі, вас як очільника комісії запрошували до Мукачевого на засідання РАУ?

— Запрошували. Проте запрошення я отримав менш ніж за тиждень до проведення засідання. Більше того, я не мав змоги ознайомитися з текстом Регламенту. Тож письмово попросив РАУ зняти це питання з порядку денного й не розглядати його. Крім того, без мандата комісії приїхати на засідання ради та обговорювати Регламент було б неправильно. Ми є колегіальним органом і Регламент приймали колегіально. Не маючи думки комісії щодо запропонованих змін, не обговоривши документ, я не мав права що-небудь із цього приводу озвучувати.

Зрештою прийнятий Регламент було вислано мені на пошту 4 липня, в день засідання, буквально за годину до його початку. Зрозуміло, що обговорити документ із членами комісії за одну годину неможливо. Це, м’яко кажучи, смішно. Я просив колег так із ВКДКА не чинити. Утім, прохання було проігноровано, члени РАУ мовчки розглянули Регламент, не заслухавши представників комісії. Ситуація незвична, якщо не сказати дивна.

«Можливо, когось не влаштовує, що багато питань, навіть непопулярних, висвітлюється в пресі»

— Чи дає підстави факт прийняття Регламенту ВКДКА без узгодження та будь-яких консультацій з представниками комісії говорити про наявність конфлікту та відсутність злагодженості в роботі органів адвокатського самоврядування?

— Безперечно. На мій погляд, система органів адвокатського самоврядування побудована за подобою системи органів державного управління. РАУ можна асоціювати з представником законодавчої та виконавчої влади. Адже рада відповідає за всі регуляторні питання в адвокатурі та виконання рішень. Фактично 2 органи сконцентровані в одних руках. ВКДКА ж є свого роду вищою внутрішньою дисциплінарною інстанцією. При цьому РАУ та ВКДКА є незалежними та побудовані так, що не можуть впливати одна на одну. Тому будь-яка спроба одного органу розхитати роботу іншого є некоректною. Відчувається намагання посилити вплив і тиск на ВКДКА. Можливо, когось не влаштовують рішення, які приймає комісія. Можливо, когось не влаштовує те, як ми працюємо. Можливо, когось не влаштовую я…

Не скажу, що конфлікт є, але певний тиск у «трубах» існує. Можу сказати впевнено: ми працюємо незалежно й не перебуваємо під тиском ані РАУ, ані будь-кого іншого. Ми працюємо колегіально й ні від кого не ховаємось.

Що буде далі — однозначно сказати не можу. Наступне засідання заплановане на кінець жовтня і, можливо, перше питання, яке розглядатиметься, стосуватиметься саме Регламенту.

— Розкажіть, які принципові відмінності між старою та новою редакціями Регламенту ВКДКА?

— Відмінностей насправді небагато. Є зміни, котрі стосуються преси. Так, запропоновано, аби представники ЗМІ з’являлися тільки на початку засідання для здійснення протокольної зйомки. Як ви знаєте, наразі в нас повністю відкриті обговорення. Можливо, когось не влаштовує, що багато питань, навіть непопулярних, висвітлюється в пресі.

Інша принципова відмінність полягає в тому, що в нас чомусь забрали можливість приймати рішення шляхом електронного голосування. Не розумію: навіщо?

Крім того, виключили можливість проводити засідання із залученням когось із членів ВКДКА шляхом віддаленого доступу, тобто через телефонну або скап-конференцію. Також не бачу в цьому логіки.

Більш принципова річ полягає в тому, що на голову ВКДКА покладено обов’язок одноособово розподіляти ті скарги, які надходять на членів органів адвокатського самоврядування. До цього я листом передав такі функції одному зі своїх заступників — Олегу Макарову, керуюсь ст.52 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», в якій серед іншого зазначено, що голова ВКДКА розподіляє обов’язки між своїми заступниками.

Я розумію, звідки ноги ростуть, але як мене може обмежити Регламент, якщо є відповідні норми закону? Це млява спроба зобов’язати мене робити ті чи інші речі.

— Який ваш найоптимістичніший та найпесимістичніший прогнози розвитку подій щодо «регламентного» питання та подальшої роботи комісії?

— Оптимістичний та трохи фантастичний сценарій: РАУ скасовує своє рішення, і ми спокійно працюємо далі. Найгірший: ступор і блокування роботи ВКДКА з подальшою можливістю подання позову чи то адвокатом, чи то скаржником, які будуть невдоволені тим, що комісія не працює протягом тривалого часу. Адже, по суті, вони будуть позбавлені права вирішувати питання в порядку дисциплінарного провадження.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

ОСТАННІ НОВИНИ