Сьогодні, 19 жовтня 2018 року, в новому приміщенні по вул. Драгоманова, 9 в місті Рівне, буде урочисто відкрито та розпочне свою роботу Рівненський апеляційний суд.

...
Конференція адвокатів Рівненської області – 2018!...
15 жовт. 2018Конференція адвокатів Рівненської області – 2018!

За повідомленням Голови Національної асоціації адвок [ ... ]

З професійним святом, колеги!...
08 жовт. 2018З професійним святом, колеги!

Адвокатське об'єднання "РівнеПраво" поспішає привітат [ ... ]

Свою процесуальну діяльність припинив Житомирський...
02 жовт. 2018Свою процесуальну діяльність припинив Житомирський апеляційний адміністративний суд.

Про це на своєму офіційному сайті повідомила прес-служ [ ... ]

Спільна заява УГСПЛ та ХПГ щодо проекту Закону «Пр...
28 вер. 2018Спільна заява УГСПЛ та ХПГ щодо проекту Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 9055

6 вересня 2018 року Президент вніс до Верховної Ради Укра [ ... ]

ЮРИДИЧНІ НОВИНИ:

  • Довідник
  • Архів
  • Допомога

Довідник "Рівненщина юридична"
Містить реквізити державних та недержавних установ Рівненської області, які зайняті в сфері правозахисної та юридичної діяльності, а також відомості про підпорядкування та структури цих інституцій...

Архів процесуальних документів містить реально створені та використані юристами процесуальні документи в різних галузях правозахисної діяльності зі зміненими персональними даними клієнтів.

Безкоштовна юридична консультація.
Звернувшись через контактну форму на сайті з запитом про надання допомоги, можна отримати кваліфіковану і безкоштовну консультацію юристів з різних правових питань...

Developed by jtemplate

Автор: Super User
Друк

14 січня 2013 року в Верховній Раді України зареєстровано під № 3880 проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо порушення права на захист».

Автор проекту (народний депутат Мисик В.Ю.) пропонує внести зміни всього до однієї статті КК України – 374-ї, диспозицію якої вважає за доцільне викласти в такій редакції:

«1. Недопущення чи ненадання своєчасно захисника, а також інше грубе порушення права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідка, підозрюваного, обвинуваченого на захист, вчинене слідчим, прокурором або суддею».

В своїй пояснювальній записці до вказаного проекту автор обґрунтовує необхідність прийняття проекту конституційним правом кожного на правову допомогу, передбаченим ст. 59 Конституції України, а також офіційним тлумаченням положень статті 59 Конституції України як гарантовану державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб’єктами права і звертає увагу на те, що поняття «кожен» охоплює всіх без винятку осіб – громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перебувають на території України (справа за конституційним зверненням громадянина Голованя Ігоря Володимировича щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України від 30 вересня 2009 року N 23-рп/2009).

Діючий КК України (ст. 374) передбачає кримінальну відповідальність лише за порушення права на захист підозрюваного чи обвинуваченого, не враховуючи, на думку автора законопроекту, права на захист свідка, потерпілого чи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

В мене, як практикуючого адвоката в кримінальних справах, склалось враження, що автор законопроекту № 3880 від 14.01.2014 року намагається створити так звану «мертву» норму права, оскільки внесення запропонованих змін в ст. 347 КК України не узгоджується з правами та обов’язками свідка та потерпілого, визначеними Кримінальним процесуальним кодексом України. Або автор законопроекту № 3880 від 14.01.2014 р. не розуміє, чим відрізняється кримінально-процесуальне поняття «захист» від конституційного права на правову допомогу.

Так, відповідно до п 19 ч. 1 ст. 3 КПК України, потерпілий відноситься до сторони обвинувачення, а захисник – до сторони захисту. І захисник може бути лише в підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого або в особи, щодо якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування, або особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію) – ч. 1 ст. 45 КПК України. І все. В потерпілого не передбачено захисника – він має право мати представника – ч. 1 ст. 58 КПК України.

Та й від кого потерпілий має захищатись? Від слідчого, прокурора, судді?.. І як, скажіть, має бути порушене «право на захист» потерпілого? Недопуском його представника? Чи неналежним розслідуванням кримінального провадження (що має місце набагато частіше)?

Свідок взагалі не відноситься до сторін кримінального провадження. Він визначений лише як інший учасник кримінального провадження (§ 5. Глава 3 КПК України). І хоч ст. 66 КПК України і передбачено право свідка користуватись правовою допомогою адвоката під час давання показань та участі в проведенні процесуальних дій, право на захист свідка чинний кримінально-процесуальний закон не передбачає (ст. 66 КПК України).

Стосовно захисту прав та інтересів свідка (потерпілого) вже писалось на сторінках сайту «РівнеПраво», зокрема, в статті «Повноваження адвоката при наданні правової допомоги свідку в кримінальному провадженні за новим КПК України».

Тому, на думку автора цієї статті, внесення змін в чинний КК України стосовно порушення права на захист свідка та потерпілого – переливання з пустого в порожнє. Більш суттєвим захистом прав та інтересів свідка стали б, наприклад, системні внесення змін до чинного КПК України в частині забезпечення прав свідка та визначення повноважень його адвоката (а ще краще: «захисника»). Адже всім відомо, що попри хвалебні відзиви про прогресивність та правову направленість нового КПК України, в переважній більшості випадків органами досудового слідства підозра у вчиненні кримінального правопорушення оголошується особі в останні дні такого розслідування, перед відкриттям матеріалів справи. І лише після цього в особа набуває статусу підозрюваного з усіма правами, визначеними законом. А до цього така особа може безліч разів допитуватись як свідок, проти неї збираються докази, її намагаються усунути від участі в слідчих діях та тримати в невіданні. А як побудувати ефективний захист свідку, не маючи на те процесуальних прав?

Досить важко, повірте.

Окремо вважаю за доцільне зупинитись на запропонованих змінах в частині введення кримінальної відповідальності за порушення права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Стаття 271 КУпАП передбачає участь захисника у розгляді справи про адміністративне правопорушення, а статтею 268 КУпАП передбачене право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності користуватись правовою допомогою адвоката чи іншого фахівця в галузі права.

Розгляду справи про адміністративне правопорушення передує складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення та отримання пояснень від особи з роз’ясненням їй прав, передбачених ст. 268 КУпАП.

Проте, запропонована редакція статті 347 КК України визначає тільки три суб’єкти цього злочину – слідчий, прокурор або суддя. То хотілося б зауважити, що ні слідчий, ні прокурор не розглядають справи про адміністративні правопорушення, тому юридично не можуть порушити право на захист особи в такій категорії справ. А судді розглядають досить невелику кількість справ про адміністративні правопорушення і лише за окремими статтями, перелік яких визначений ст. 221 КУпАП. І на практиці досить сумнівно виглядає, щоб суддя не допустив адвоката до захисту особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, або порушив її права на захист.

Мабуть, доцільніше було б розширити коло суб’єктів цього злочину, зокрема, на будь-яких посадових осіб, що розглядають справи про адміністративні правопорушення.

Тоді, в разі незгоди з протоколом, складеним, наприклад, працівником ДАІ, особа, щодо якої такий протокол складено, може відразу в цьому ж протоколі написати, що бажає користуватись під час розгляду своєї справи послугами адвоката і в разі винесення рішення по справі (постанови) без забезпечення права на захист особи, по службовій особі, яка склала протокол, вже можна було б вносити дані в Єдиний реєстр досудових розслідувань та розпочинати досудове розслідування в кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 347 КК України.

Такий підхід до забезпечення права громадян на захист зміг би реально, а не декларативно забезпечити неухильність дотримання закону під час розгляду справ про адміністративні правопорушення.

А в нинішній редакції законопроект № 3880 від 14.01.2014 р., навіть якщо його і прийме Верховна Рада України, буде просто піар-акцією, яка аж ніяк не змінить процесуальне становище свідка, потерпілого чи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Адвокат Микола Луцюк.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

ДЛЯ ПІДПРИЄМНИЦТВА:

Досудове врегулювання спорів та конфліктів
Реєстрація, реорганізація, ліквідація підприємств
Юридичний захист господарської діяльності
Комплексне абонентське обслуговування бізнесу

АНЕКДОТ

Коли приїхав на суд в чуже місто

Шлюбний процес

Якщо шлюби укладаються на небесах, то мій застряг там у якогось лінивого юриста.

Реальність.

Тільки дійшовши до поділу майна, подружжя зрозуміло, як багато в них було спільного.