Відсьогодні, 12 квітня 2018 року, набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо уточнення окремих положень», прийнятий Верховною Радою України 22.03.2018 р. щодо часткового скасування «поправок Лозового» в частині визначення територіального розгляду процесуальних клопотань щодо застосування заходів забезпечення кримінального провадження, запобіжних заходів та обшуків.

...
Або ордер адвоката, або договір з клієнтом....
06 бер. 2018Або ордер адвоката, або договір з клієнтом.

06 лютого 2018 року Верховний суд нарешті поставив крапку [ ... ]

Вітаємо Голову Ради адвокатів з Днем народження!!!...
01 бер. 2018Вітаємо Голову Ради адвокатів з Днем народження!!!

Шановний Сергій Володимирович!’нання « [ ... ]

Офіційні заходи підвищення кваліфікації адвокатів ...
06 лют. 2018Офіційні заходи підвищення кваліфікації адвокатів Рівненської області!

Радою адвокатів Рівненської області анонсовано на сво [ ... ]

Спільний семінар суддів і адвокатів по новелах ЦПК...
23 січ. 2018Спільний семінар суддів і адвокатів по новелах ЦПК та КПК.

Шановні колеги!омленням Ради адвокатів Рівнен [ ... ]

ЮРИДИЧНІ НОВИНИ:

  • Довідник
  • Архів
  • Допомога

Довідник "Рівненщина юридична"
Містить реквізити державних та недержавних установ Рівненської області, які зайняті в сфері правозахисної та юридичної діяльності, а також відомості про підпорядкування та структури цих інституцій...

Архів процесуальних документів містить реально створені та використані юристами процесуальні документи в різних галузях правозахисної діяльності зі зміненими персональними даними клієнтів.

Безкоштовна юридична консультація.
Звернувшись через контактну форму на сайті з запитом про надання допомоги, можна отримати кваліфіковану і безкоштовну консультацію юристів з різних правових питань...

Developed by jtemplate

Автор: Super User
Друк

     З 20 листопада 2012 року в Україні діє новий Кримінальний процесуальний кодекс України, який за запевняннями його авторів, міжнародних експертів та всіх без виключення представників влади і правоохоронних органів, представляється громадськості як найбільш прогресивний правозахисний акт, що сприяє ефективному забезпеченню прав людини та громадянина

від незаконного кримінального переслідування і надає стороні захисту мало не безграничні повноваження при здійсненні кримінального судочинства.
     На жаль, на практиці застосування цього закону, так би мовити, при безпосередній участі в кримінальному провадженні в якості захисників, адвокати стикнулись з системними ігноруваннями слідчо-прокурорськими органами права особи на захист на стадії досудового розслідування; і така антиправова позиція слідчого (прокурора) не суперечить нормам нового КПК України, а прямо закріплена в окремих інститутах нинішнього кримінального процесу.

      Зокрема, новим Кодексом встановлено неможливість захищатись від кримінального переслідування особі до фактичного закінчення досудового розслідування.
      Кодекс не передбачає такої стадії досудового розслідування, як порушення кримінальної справи, котра була чітко і досить повно регламентована попереднім Кримінально-процесуальним кодексом України 1960 року, згідно з яким кримінальна справа порушувалась відносно особи лише за наявності достатніх приводів та підстав, і, з моменту порушення, про це рішення повинна була бути повідомлена особа, відносно якої порушена кримінальна справа, що вже надавало їй права та можливість захисту на цій стадії процесу.
      За статтею 214 КПК України 2012 року, досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей про кримінальне провадження до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Жодних повідомлень про такі дії слідчого (наприклад, особі, відносно якої буде здійснюватись кримінальне переслідування), Кодекс не передбачає. І такі повідомлення слідчий (чи прокурор) і не бажають вчиняти, оскільки саме з цього моменту вони мають всі повноваження для проведення гласних і негласних слідчих дій.
      Таким чином, після початку досудового розслідування, в кримінальному провадженні на повністю законних підставах провадяться слідчі дії та оперативно-розшукові заходи, метою яких є збирання доказів вини конкретної особи. Такі дії повинні бути проведені в розумний строк, однак він не визначений чіткою часовою категорією.
      Будь-які права на захист в «підслідної» особи (а так само, і в її захисника) виникають лише після визнання цієї особи підозрюваним, що можливо лише в двох випадках:
– якщо ця особа затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення;
– якщо особі повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (частина 1 ст. 42 КПК України).

      Отож, якщо особа не була затримана за підозрою, то протягом усього досудового розслідування орган, який його провадить, проводить слідчі дії, наприклад, допитує свідків, призначає експертизи, проводить огляди, обшуки, виїмки, негласні слідчі дії (такі як зовнішнє спостереження, прослуховування телефонів, ознайомлення з кореспонденцією тощо) та інші з єдиною метою: збирання та фіксування даних, які стануть доказами вини особи у вчиненні злочину. А сама особа, відносно якої збираються такі докази, і не повідомляється про це. Мало того, навіть якщо вона дізнається про таке кримінальне провадження, в неї немає жодних процесуальних прав аж до моменту оголошення їй про підозру у вчиненні злочину.
      То коли ж таке оголошення про підозру має місце?
     Повідомлення про підозру (відповідно до ст. 276 КПК України) обов’язково здійснюється у випадках:
– затримання особи на місці вчинення правопорушення;
– обрання їй запобіжного заходу;
– наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

      Таким чином, якщо особу не було затримано чи їй не було обрано запобіжного заходу, повідомлення про підозру здійснюється лише після збирання органом розслідування всіх доказів у даному провадженні. (Варто зазначити, що слідчий не зобов’язаний збирати докази, які свідчать про невинуватість особи, та й не має зазвичай таких намірів).
       У найкоротший строк після повідомлення особи про підозру прокурор зобов’язаний : 1) закрити кримінальне провадження, або 2) звернутись до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, або 3) звернутись до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру (ст. 283 КПК України).
     Так як докази вже зібрані і на їх підставі особі оголошується про підозру, в переважній більшості випадків, в той же день, слідчий (прокурор) повідомляють вже підозрюваному про завершення досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України.
      Тобто, діючи виключно в межах правових норм КПК України, протягом всього часу досудового розслідування, особа, яка буде обвинувачуватись в суді у вчиненні кримінального злочину чи проступку, позбавлена будь-яких процесуальних прав, зокрема, прав на повідомлення її про наявність кримінального переслідування, дачі пояснень чи показів з приводу цього переслідування, участі в проведенні слідчих дій, внесення клопотань чи скарг на рішення та дії органу досудового розслідування тощо. Такі права в неї виникнуть лише після фактичного закінчення досудового розслідування та оголошення про підозру.
      Рішенням Конституційного суду України ще від 30.01.2003 року (в справі № 1-12/2003) було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, які унеможливлювали розгляд судом на стадії досудового слідства скарг на постанови слідчого, прокурора стосовно приводів, підстав і порядку порушення кримінальної справи щодо певної особи.
      Новий Кримінальний процесуальний кодекс 2012 року, усунувши стадію порушення кримінальної справи, фактично, проігнорував і згадане рішення Конституційного суду України, і Конституцію України.
     То кому ж вигідний такий кримінальний процес?
      Точно, не особі, яка може бути притягнута до кримінальної відповідальності. Адже після надходження будь-якої скарги будь-якої особи на дії іншої особи, вона підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, слідчий (або прокурор) розпочинає досудове розслідування. Таємно, без оголошень підозр і надання прав на захист. А як всі докази будуть зібрані, справа відразу буде передана в суд. Там і прийдеться захищатись…
     Найбільш показним прикладом «забезпечення» прав особи на захист (в ході досудового розслідування) можна на сьогоднішній день вважати справу про вбивство депутата Євгена Щербаня, в котрій повідомлення про підозру Юлії Тимошенко було вручене (за словами Генерального прокурора України Віктора Пшонки) всі слідчі дії по цій справі завершені. Якщо врахувати, що дана справа тривалий час розслідувалась (вбивство відбулось в 2006 році), захисники Тимошенко навіть теоретично не матимуть часу для збирання та подання доказів з боку захисту до моменту передачі справи до суду. Про це в інтерв’ю для Deutsche Welle вже заявив адвокат Ю. Тимошенко Олександр Плахотнюк.
      І якщо Ви вважаєте, що такий стан з забезпеченням прав людини і громадянина стосується Юлії Тимошенко, то не варто думати, що він зумовлений самим лише політичними мотивами чи здійснюється всупереч законодавству України. Ні. Слідчі органи, і Генеральний прокурор В. Пшонка, діють виключно в процесуальному полі, визначеному КПК України 2012 року. От тільки цей закон своїми нормами не враховує прав людини на захист під час її кримінального переслідування. Ну не потрібні захисники (особливо адвокати) тим, хто бореться зі злочинністю!
      Так що начувайтесь. Ніхто з нас не знає, чи не провадиться часом досудове розслідування і відносно нас і наших близьких; чи не слухають наші розмови, не читають пошту, не слідкують на вулиці і не збирають характеризуючі данні; чи не будемо ми викликані завтра до слідчого, який відразу вручить нам повідомлення про підозру і повідомить, що справа направлятиметься до суду, який, звичайно, розбереться, і постановить законний та справедливий вирок. Але чи буде той вирок виправдовувальним, якщо ні ви, ні я взагалі не приймали участі в досудовому розслідуванні, навіть не знаючи про нього і не переймаючись ним?..
      Хотілося б поспілкуватись з тими експертами з європейських інституцій, які оцінювали новий КПК перед його підписанням Президентом В. Януковичем і давали висновок про відповідність міжнародним правозахисним нормам. В умовах українських правових реалій, на жаль, права та свободи окремої людини, громадянина, небагато варті. Ще менше захисту цих прав та свобод сприяє новий Кримінальний процесуальний кодекс України, якщо захищатись від підозр можна лише в судових інстанціях.
      Хочеться також вірити, що (хоча б на прикладі справи Ю. Тимошенко) наші законодавці таки звернуть увагу на проблемні інститути сучасного кримінального процесу і усунуть саму можливість нівелювання прав особи на такій важливій стадії кримінального процесу як досудове розслідування. Сподіваюсь, нашим народним депутатам, ближчі і зрозуміліші правовідносини в сфері кримінального переслідування в Україні, аніж європейським експертам.


Адвокат Микола Луцюк.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

ДЛЯ ПІДПРИЄМНИЦТВА:

Досудове врегулювання спорів та конфліктів
Реєстрація, реорганізація, ліквідація підприємств
Юридичний захист господарської діяльності
Комплексне абонентське обслуговування бізнесу

АНЕКДОТ

Сукня для дружини

- Ви три рази однієї ночі вломилися до магазину. Що ви вкрали?
- Тільки одну сукню для моєї жінки, пане суддя, але я мусив її два рази відносити.

Зловили злодія

Поліціянт відповідає по телефону:
- Що? Той злотий годинник, що вам вчора пропав, уже знайшовся? Це вже пізно. Ми зловили злодія.

Правда

Суддя: Маєте адвоката?
Обвинувачений: Ні, я вирішив говорити правду.