Жив-був собі Адвокат. І все було в нього добре. І в ЄРАУ він був зареєстрований, і внески сплачував, і працював собі тихенько, не стикаючись з органами адвокатського самоврядування. Ну, хіба що бачив декого з них на семінарах, та й то не часто. Закон вчив, читав судову практику, і якось намагався те все поєднати. Аж тут дізнався, що вже є порушником ПАЕ,бо не виконав найважливішої вказівки Ради адвокатів України…

...
Розгляд клопотань слідчим суддею – за місцезнаходж...
12 квіт. 2018Розгляд клопотань слідчим суддею – за місцезнаходженням органу досудового розслідування!

Відсьогодні, 018 року, набрав чинності Закон Ук [ ... ]

Або ордер адвоката, або договір з клієнтом....
06 бер. 2018Або ордер адвоката, або договір з клієнтом.

06 лютого 2018 року Верховний суд нарешті поставив крапку [ ... ]

Вітаємо Голову Ради адвокатів з Днем народження!!!...
01 бер. 2018Вітаємо Голову Ради адвокатів з Днем народження!!!

Шановний Сергій Володимирович!’нання « [ ... ]

Офіційні заходи підвищення кваліфікації адвокатів ...
06 лют. 2018Офіційні заходи підвищення кваліфікації адвокатів Рівненської області!

Радою адвокатів Рівненської області анонсовано на сво [ ... ]

ЮРИДИЧНІ НОВИНИ:

  • Довідник
  • Архів
  • Допомога

Довідник "Рівненщина юридична"
Містить реквізити державних та недержавних установ Рівненської області, які зайняті в сфері правозахисної та юридичної діяльності, а також відомості про підпорядкування та структури цих інституцій...

Архів процесуальних документів містить реально створені та використані юристами процесуальні документи в різних галузях правозахисної діяльності зі зміненими персональними даними клієнтів.

Безкоштовна юридична консультація.
Звернувшись через контактну форму на сайті з запитом про надання допомоги, можна отримати кваліфіковану і безкоштовну консультацію юристів з різних правових питань...

Developed by jtemplate

Автор: Микола Луцюк
Друк

08 липня 2013 року Президентом України Віктором Януковичем було підписано Закон України «Про судовий збір».

Цим законом було визначене єдине поняття судового збору в Україні – це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Тобто, судовий збір, який включається до складу судових витрат, є неподатковим платежем, і передбачає готовність особи, яка звертається з позовом до суду, добровільно сплатити такий збір.

Але так було раніше.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 19.09.2013 року (вступив в силу 23 жовтня 2013 року), статтю 1 було доповнено та викладено в такій редакції:

«Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.» А також було встановлено і ставку судового збору за притягнення особи до адміністративної відповідальності у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення (ніби й не дуже велику – 0,03 розміру мінімальної заробітної плати, на сьогодні це становить 34 грн. 41 коп.).

Цим же Законом від 19.09.2013 р. було доповнено і Кодекс України про адміністративні правопорушення, зокрема, статтею 401:

«Стаття 40-1

Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом».

Таким чином, по кожній справі, де особа притягається до адміністративної відповідальності, в разі винесення суддею постанови про це, правопорушник повинен сплатити до казни (окрім, наприклад, штрафу), ще й 34,41 грн.? – Виходить так.

І це – за здійснення правосуддя, якого така особа не замовляла!

Стягнення судового збору з учасників процесу в справах про адміністративні правопорушення суперечить статті 130 Конституції України, якою обов’язок щодо забезпечення фінансування та створення належних умов для функціонування судів і діяльності суддів покладено на державу, а не на вказаних осіб, які і без того несуть відповідальність за шкоду, заподіяну адміністративним правопорушенням (у тому числі й такий вид адміністративного стягнення, як штраф, виплачена сума якого зараховується до Державного бюджету України).

На відміну від позивачів, які за власною ініціативою звертаються до загальних, господарських чи адміністративних судів з відповідними позовами, особи, які притягуються до адміністративної відповідальності, залучаються до участі у судочинстві не з своєї волі, а тому виглядає нелогічним і несправедливим покладення на них окрім обов’язку нести ті обмеження, які пов’язані з накладенням на них адміністративного стягнення, ще й обов’язку сплачувати за це судовий збір.

Відповідно до положень Загальної частини Кодексу України про адміністративні правопорушення до особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, застосовується адміністративне стягнення, яке і є мірою відповідальності. Покладення на таку особу одночасно з застосуванням до неї адміністративного стягнення ще і обов’язку сплатити  за це судовий збір, на нашу думку, не відповідає засадам вітчизняної адміністративно-правової доктрини і прямо суперечить Конституції України.

Але припустімо подальші кроки в «законотворчості» ініціатора описуваного закону (Миколи Яновича Азарова). Чи не втілить Кабінет Міністрів України на законодавчому рівні і такі «державні послуги»:

– покладення на осіб, у яких в кримінальному провадженні було арештоване майно (наприклад, автомобіль), обов’язку відшкодувати витрати на транспортування до місця збереження (штрафмайданчика) та охорону такого майна (автомобіля);

– покладення на особу, щодо якої здійснювались заходи негласного отримання інформації, витрат на організацію та проведення таких заходів;

– покладення на осіб, щодо яких судом як запобіжний захід обрано тримання під вартою, обов'язку відшкодування витрат, пов'язаних з їх триманням у ІТТ, СІЗО тощо.

Це автор фантазує. Але хіба не має на таку фантазію підстав?

Якщо попри висновки Головного науково-експертного управління та Головного юридичного управління апарату Верховної Ради України, якими було рекомендовано не приймати вказаний законопроект з принципових питань порушення Конституції України, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 19.09.2013 року таки був винесений на голосування і прийнятий Радою, то можна з сумом зазначити лише таке:

«За СРСР кухарки голосували за закони, проте, готували їм проекти законів юристи; в Україні кухарки самі готують закони та голосують за них, не рахуючись з думкою юристів і єдиним при цьому аргументом є «викачування» грошей з простих людей без будь-яких моральних чи юридичних підстав, будь-якими методами та засобами».

 

З повагою,

 

Адвокат Микола Луцюк.

 

Додатково дивіться статтю:
Відшкодувати моральну шкоду в судовому порядку стало дорожче, або як держава забезпечує доступ громадян до правосуддя

Коментарі  

 
0 #1 RE: Як Україна вводить неконституційні податки. Новели законодавчого здирництва.Ярослав Коноплястий 06.11.2013, 16:20
це просто жах, колеги. От так і живемо
Цитата | Скарга
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

ДЛЯ ПІДПРИЄМНИЦТВА:

Досудове врегулювання спорів та конфліктів
Реєстрація, реорганізація, ліквідація підприємств
Юридичний захист господарської діяльності
Комплексне абонентське обслуговування бізнесу

АНЕКДОТ

Жарти

Жарти судді завжди смішні.

Як вирішить суд?

Сидять судді на літньому майданчику якогось бару, обідають. Підходить безхатько і каже одному із суддів:

- Я на тебе в суд подам, мене твоя собака покусала – ось тут і тут… Давай мені 500 гривень.

Суддя мовчки дістає 500 гривень і віддає їх безхатьку, і той йде геть.

- Ти що! – Обурюються колеги. – У тебе ж і собаки ніколи не було, та й ти сам – голова суду!

- Так, голова. Так собаки не було…Але я ж не знаю як вирішить суд.

Матеріальні пропозиції

Суд вивчив всі речові докази і переходить до вивчення матеріальних пропозицій.